Практикуйте сидячи або лежачи в безпечному, тихому місці, а не за кермом чи біля працюючої техніки, оскільки багато дихальних технік навмисно змінюють рівень кисню та вуглекислого газу в крові й можуть викликати запаморочення чи поколювання, що робить ці дії небезпечними. Починайте з повільних, м'яких технік на кшталт квадратного дихання, перш ніж пробувати інтенсивні стилі на кшталт холотропного дихання чи методу Віма Хофа, оскільки тілу потрібен час, щоб адаптуватися до затримки дихання та прискореного дихання, а перехід одразу до просунутих технік підвищує ризик непритомності. Видихайте довше, ніж вдихаєте, коли мета — заспокоїтися, оскільки довший видих активує парасимпатичну нервову систему, тоді як однакові чи коротші видихи зазвичай більше стимулюють і можуть залишити відчуття збудження замість розслаблення. Ніколи не практикуйте інтенсивні дихальні техніки у воді чи безпосередньо перед плаванням, оскільки практики затримки дихання можуть викликати втрату свідомості, вкрай небезпечну у воді чи біля неї, і таке поєднання вже спричиняло реальні утоплення. Негайно зупиніться, якщо відчуваєте сильне запаморочення, біль у грудях чи паніку, оскільки легке поколювання чи запаморочення звичні для деяких технік, але різкий біль чи непритомність — сигнал негайно повернутися до звичайного дихання. Тримайте сесії короткими, якщо ви новачок у дихальних практиках, приблизно 5–10 хвилин, оскільки поступове нарощування толерантності запобігає перевантаженню та гіпервентиляції, які часто викликають довгі перші сесії.