| Мін. кількість учасників | 1 |
| Вік | 6+ р. |
| Нагляд дорослих | Рекомендується |
| Мін. тривалість | 1 год |
| Вартість | Немає (безкоштовно) |
| Середовище | На вулиці |
Побудова ракети з пластикової пляшки, стабілізаторів і носового конуса, а потім створення тиску водою й повітрям чи реакцією оцту з содою для запуску її в небо — фізичний експеримент на задньому дворі, що завершується справжнім відліком і стартом.
Запускайте лише на широкому відкритому просторі, наприклад на великому полі чи в парку, подалі від людей, будівель, автомобілів та ліній електропередач, оскільки ракета з пляшки під тиском може полетіти вище й далі, ніж очікувалося, і стати справжньою небезпекою, якщо у щось чи когось влучить. Наповнюйте пляшку рекомендованою кількістю води, зазвичай приблизно на третину, а не навмання, оскільки замало води означає низький тиск і слабкий запуск, а забагато не залишає місця для повітря, яке насправді приводить ракету в рух. Використовуйте стійку пускову установку, що тримає пляшку вертикально й дозволяє накачувати її з безпечної відстані, а не тримайте пляшку в руках, оскільки раптове вивільнення води та повітря під тиском може призвести до травми, якщо ви занадто близько в момент запуску. Ніколи не спрямовуйте ракету на іншу людину, навіть жартома, оскільки початковий викид води та сама пляшка, що летить на швидкості, можуть завдати справжньої травми на близькій відстані. Відійдіть на безпечну відстань і чітко оголосіть зворотний відлік перед випуском ракети, оскільки глядачам потрібен момент, щоб зрозуміти, що запуск неминучий, і відійти, якщо вони стоять там, де не повинні. Додайте стабілізатори з щільного паперу чи пінокартону для прямішого польоту, оскільки пляшка без стабілізаторів має тенденцію кувиркатися замість того, щоб летіти по передбачуваній контрольованій дузі.
Розігруйте незаплановані сцени з партнером чи ансамблем, приймаючи кожну пропозицію, розвиваючи кожну репліку й повністю віддаючись тому, куди веде історія — імпровізація відточує швидкість мислення, активне слухання та вміння виходити з несподіванок.
Обріжте пластикову пляшку, нанесіть шкалу вимірювань і встановіть у садку — щоранку після дощу фіксуйте показники в щоденнику погоди. Маленький науковий проект з великими результатами.
